Зв'язаний чай

Серед ароматних та дивовижно яскравих на смак чаїв часто на перше місце ставлять так звані «зв’язані» чи «квітучі» різновиди (Сян Пхен Гун). Це виконані по особливій технології кульки, що складаються з молодого ферментованого листя чайного куща та квіток чи навколоквітників запашних рослин. Назва «квітучі» пов’язана з тим, що щільні в’язки під час заварювання розкриваються, як екзотична квітка.

Як з’явився «зв’язаний чай»

Точних відомостей про час появи «квітучого» чаю немає. Деякі історики стверджують, що подібні напої були ще під час панування династії Мін (13…16 сторіччя), інші відносять створення різновиду чайної сировини до кінця минулого сторіччя.

Точно відомо лише одне: у Китаї «зв’язаний» чай вважають чудовим подарунком на важливу подію, його заварюють по урочистим випадкам, і ця традиція навряд чи виникла нещодавно. В Європу, Америку, Африку цей різновид прийшов у 90…2000 роках, зараз попит на нього лише зростає.

Чому чай «зв’язаний»?

Назва походить від технології отримання чайних кульок. Майстри вручну підбирають оптимальні по формі, смаку та запаху компоненти – зелений, білий чи чорний (красний по китайській класифікації) чай, бутони чи квітки. Щоб отримати в’язку потрібної форми, чайне листя підбирають по розміру, збирають його в пучок. Всередині розміщують попередньо оброблена квітка чи бутон. Після цього в’язку скручують шовковою чи бавовняною ниткою, формують такий собі «качан капусти». Підготовані вироби загортають в спеціальну тканину по одному, тим самим фіксуючи форму, та підсушують в печі.

Цікаво, що звична форма кульки – не єдина можлива для зв’язаного чаю. Його виробляють у формі еліпсоїду, серденька, диска, кільця, фігурок драконів та зайців, рибок, грибів. Кожна така в’язка індивідуальна, навіть в одному сорті, серед зроблених одним майстром фігурок розкриття під час заварювання виглядає унікально.

Вага одної кульки – 6…10 грамів.

Склад «квітучого» чаю

Найчастіше основна сировина – свіжий, слабко ферментований зелений чай, деколи білий. Чорний (красний, з точки зору китайців) використовують рідко, оскільки повністю ферментоване листя надто сухе та ламке. Найбільш коштовні сорти виготовляють з тіпсів (бруньок чайного листя).

Цікаво: на відміну від сировини для інших різновидів чайних напоїв, листя для Сян Пхен Гун збирають у сезон дощів. Волога сировина потребує початку обробки безпосередньо у день збирання.

Будь-який зв’язаний чай – ароматизований. Як природний ароматизатор використовують квітки та бутони хризантем, османтуса запашного, лілей, гібіскуса, жасмину. Це варіанти, що зустрічаються найчастіше, але застосовують також піон, лічі, амарант, календулу, конюшину тощо.

Правила заварювання в'язаного чаю

Оскільки одна з головних особливостей зв’язаного чаю – це видовище «бутона», який розквітає в «квітку», заварювати сировину варто у прозорому скляному посуді.

Повністю букет «квітучого» чаю розкривається не відразу, тому його обов’язково заварюють декілька разів. Першу заварку тримають 3…4 хвилини, до розкриття бутону. Кожна наступна може бути довша на 1…3 хвилини.

Важливо: якісно зроблена в’язка не розпадається навіть після 3-4 заварки. Якщо бутон розпався відразу, це підробка – машинне пресування, а не ручне зв’язування.

Майстри чайної церемонії радять не лити гарячу воду на чай, як це робиться зазвичай, а занурювати бутон у вже налиту рідину. При повторному заварюванні воду наливають з краю посуду, не на розкриту квітку – це може зіпсувати її.