Чорний чай

Показано з 1 по 15 із 27 (2 сторінок)

Чай – це напій, без якого не уявляють свого життя більш ніж два мільярди людей на планеті. Перевищує його по популярності лише вода. Різноманіття чаїв величезне, є й складні збори на базі трав, й класичне чайне листя с різною обробкою, й безліч варіантів з доданням фруктів та квітів. Однак частіш за все під цим терміном розуміють так званий чорний чай.

Звідки взявся чай: легенди та реальна історія

Й міфи, й дослідження вчених сходяться в одному – вітчизною чаю стала Піднебесна Імперія, Китай. Саме тут, в районі, де сходяться кордони сучасного Південно-Західного Китаю, Бірми, В’єтнама до сьогодення росте дикий чайний кущ. З точки зору ботаніки, рослина відноситься до родини чайні, вид камелія. Найчастіше кущ називають Камелія Китайська.

Що кажуть легенди?

Визначити с повною впевненістю, коли саме було вперше заварене листя чайного куща, неможливо. Давні міфи називають як перших користувачів напою й учнів Бодхіхарми (чи навіть його самого), й славетного імператора Шень-Нуна, й принца Даруму (японська версія), якогось мудрого монаха-вченого та багатьох інших. Легенди різних країн сходяться на тому, що чайне листя випадково попало до окропу, і смак напою так вразив всіх, хто його куштував, що вони стали вживати його постійно.

Скоріш за все, легенди кажуть правду, бо більша частина корисних властивостей й дивного смаку чаю була відкрита людьми випадково. Незважаючи на це, тонізуючи та оздоровлюючі властивості чайного листя забезпечили все більш й більш поширене розповсюдження напою.

Документальна історія

Підтверджено інформацію про те, що китайський чай, який первісно вважався напоєм для багатих людей – аристократів, впливових торговців – поступово став тим, що пили всі. Можливо, це пов’язано з особливостями клімату та природи Південно-Східної Азії: в багатьох регіонах без ризику для здоров’я можна пити тільки кип’ячену воду, а її смак стає більш приємним, коли до окропу додають рослинну сировину. Має значення й те, що чай давав бадьорість, допомагав боротися с хворобами, навіть продовжував життя. Окрім Китаю, плантації чайних кущів з’явилися в сусідніх країнах, як і сама культура вживання напою – наприклад, всесвітньо відома японська чайна церемонія.

Поширення торгівлі чаєм у Європі та Америці почалося після 16-го сторіччя, по морю та по суші. Історія пам’ятає й чайні каравани, що йшли по Великому Шовковому Шляху, і бистрохідні чайні кліпери. Після того, як чайні кущі були таємно вивезені з Китаю до Індії, Піднебесна Імперія перестала бути єдиним імпортером чаю. Набагато більше продукції вивозили з Індії, з острова Цейлон (теперішня Шрі-Ланка). Потім плантації з’явилися в Африці – суто в Кенії, в Японії.

Сьогодні чай вирощують майже всюди, де є сприятливі кліматичні умови.

Що ж це таке – «чорний чай»?

У сучасному розумінні чай – це молоде листя чайного куща або дерева, висушені та ферментовані по певній технології. Назва «чорний» походить від того, що колір висушеного, скрученого й ферментованого листя справді дуже темний, майже чорний. В Азії такий чай називають «червоним» - по характерному кольору настою, від золотавого до померанчево-бурого, червонуватого.

Відрізняють чорні чаї по:

місцю вирощування – китайський, індійській, цейлонській, родом з Індокитаю (В’єтнам, Індонезія), Африки (найбільш з Кенії), турецькій, іранській так інші;
тому, як його обробляють та додають форми для подальшого продажу – так звані байхові чаї (тобто розсипні, з окремих шматочків листя), пресовані (таблетовані) й розчинні. Чорний чай здебільш байховий;
формі випуску – розсипні чаї (вагові та запаковані в коробки), пакетовані, в стіках або капсулах (для приготування в кофе-машинах);
доданню ароматизаторів та інших складових;
вартості – елітні сорти створюються з найбільш молодого, ніжного листя, найдешевші – з відходів основного виробництва та грубого нижнього листя.

Більшість різновидів чорного чаю, що пропонують сьогодні в магазинах та на ринку – це купажі, створені з вирощеного в різних куточках Землі сировини, тому в одній пачці можна зустріти чаїнки родом з Китаю та Африки, Грузії та В’єтнаму, Цейлону та Краснодару.